Години класного керівника

Хвилини духовності спільно з вчителем християнської етики

(захід проведено біля фігури Матері Божої у приміщенні ліцею)

Тема: Надія і зоря спасіння для цілого світу

Мета: виховання  в учнів любові до ближнього, віри та позитивних якостей               

Хід заходу

Вчитель християнської етики          

      Твоє народження, Богородице Діво,благовістило радість цілому світу, з Тебе народилося Сонце правди,що він є нашим Богом. Він  звільнив нас від осуду і повернув благодать.Він переміг смерть і дав нам життя вічне.

«Ти любов котра із неба обіймає цілий світ»

Початком великої радості є свято , яке сьогодні урочисто відзначаємо-Різдво Пресвятої Божої Матері. Князь Ярослав Мудрий віддав під опіку матері Божої весь український народ.Минуло рік часу як наша ліцейна родина також просила про заступництво у Пресвятої Діви, відбулося освячення фігури Матері Божої.

До слова запрошуємо отця…

Молебень  до Пресвятої  Діви Марії

(Звучить духовна пісня «Під твою милість»).

Класний керівник

        В почутті й розумі кожного народу, після імені Бога, найбільш люблячим, милим і солодким іменем є ім'я Мати.

За Святим Письмом, Діва Марія є Матір'ю Ісуса Христа. Церква називає Її Святою, Заступницею пе­ред Богом, Покровителькою материнства.

З Богородичними святами церква пов'язує поча­ток і кінець річного циклу церковних свят. Серед них найвідоміші: Різдво Богородиці, Введення в храм, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Успення, Покрова Пресвятої Богородиці.

Вперше про земне життя Богоматері заговорили в сірійсько-єгипетських християнських церквах. Са­ме тут з'являються апокрифічні життєписи «Книга Марії Діви», «Книга дитинства», та ін.

До нас Богородичні свята прийшли разом із хри­стиянством. Діва Марія стала Покровителькою зем­леробства, Заступницею знедолених. Був і ще один образ Марії — як народного уособлення жіночої краси, чистоти, душевності.

Церква спорудила на честь Богородиці чимало храмів, присвятила Їй не одне свято.

(Звучить духовна пісня «Молюсь до Бога»).

Учень 1

По цілій нашій землі, всюди де ще незгасла надія на поміч великої Цариці неба і землі линуть слова подяки і пошани, лунають слова пісень і молитов, які прославляють Пречисту, Непорочно зачату Діву Марію, Матір Бога нашого.

Учень2

Пречиста Богородиця отримала найвищий ступінь святості .      

Учень 1

Вона є не свята, а Пресвята;

Учень 2

Святіша від Ангелів;

Учень 1

Чесніша від Херувимів;

Учень 2

Святіша від Серафимів;

Вчитель християнської етики

Вона є помічниця і заступниця перед Богом – своїм Сином. Вона посередниця між Богом і людьми. Психологічно нам легше звернутися до людини, а тим більше до Своєї Матері. Вона є єдністю родини . На хресті Ісус Христос робить Свою Матір нашою матір’ю.

Звучить пісня «  Тебе ублажають всі роди».

Класний керівник

Сьогодні наш народ йде до Пречистої Діви Марії з великою надією до її чудотворних ікон, благають заступництва і помочі. Заступництва і опіки Пречистої хоче кожна людина, родина, нація.

Звучить пісня «Через поле України»

Вчитель християнської етики

У церковному календарі на честь Богородиці є 10 більших і 7 менших празників тому не дивно, що до небесної заступниці звертаються всі – і бідні і багаті, її оспівують і величають, бо Вона є також Співстраждальниця і Співвідкупителька людського роду. Тому вимолюємо у Неї Божих ласк.

  Вірш «Марія» - Т.Г.Шевченка

Так писав наш великий поет Т.Г Шевченко у поемі «Марія». Будучи кріпаком, він всю надію покладав на Пречисту Діву Марію, що тільки Вона може помогти йому і всім людям.

Звучить вірш Марії Баліцької « Богородиця – Радості основа»

                                                            О, Мати єдина

О, Мати єдина,

Почуй наші просьби,

Діти благають;

Нам руку подай,

Правдиву в життя

Покажи нам дорогу.

Видай в нашім краю,

Маріє, витай !

О, Мати єдина,

Діти Благають;

За руку до Бога

Нас мило веде;

Діти Вкраїни

Тебе прославляють,

То ж будь наша Мати

Сьогодні й завжди.

О, Мати єдина,

Почуй наші просьби,

У щасті наші просьби,

Наш край збережи,

Діти всього світу

У брами Господні

Ласкаво за руку

Веди всіх, веди.

Звучить пісня «Моліться діти всі до Бога»

Вчитель християнської етики

Сьогодні Христова Церква радє ще окремим святом – народження причистої ДІви Марї Різдво Богородиці звіщає радість всій вселеній: ангелам і правидним на небі, душам в Аді і чистилищі, всім людям на землі, бо через Марію даровано нам Спасителя. Добрі діти радіють у кожну річницю народження своєї матері, тож радіємо й ми кожним Богородичним празником. Наслідуймо Марію, її святу покору. Її чесноти, Будьмо добрими  дітьми нашої Небесної неньки і гідними наслідниками небесного царства. А Мати Божа обдарує кожного з Вас небесними дарами.

Звучить пісня « Містична троянда»

Учень

 Мати найсвятіша дякуємо тобі за все і даруємо взнак вдячності квіти

За дар любові.

За дар милосердя.

За  наших матерів і батьків.

За нашх вчителів і наставників..

За всіх благодійників і жертводавців..

За нашу Батьківщину

За нашу ліцейну родину..

Тобі несем букет молитов і надіємося на твою Материнську підтримку і надійний  покров на все наше життя.

Тема: Почуття та емоції

Тема:  "Хочу. Можна. Не можна. Потрібно"

Мета: З’ясувати причини, які сприяють появі в дітей неуважності, байдужості, черствості, егоїзму. Розвивати логічне мислення, увагу учнів. Виховувати небайдужість до оточуючих.

Обладнання: виставка літератури із даної теми.

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів

Сьогодні ми поговоримо про всім нам відомі слова «хочу», «можна», «не можна», «потрібно».

- Чи часто ви ними користуєтесь?

- А яких значень вони можуть набути в залежності від ситуації?

- Чого ви чекаєте від сьогоднішнього заняття? ( метод «Очікування»)

ІІІ. Надання необхідної інформації

1. Вступне слово

Добро виховується добром, а зло – злом. Це одна із важливих закономірностей педагогіки, щоденного життя, щоденних взаємовідносин між членами наших сімей. Але іноді в житті зустрічаються факти, ситуації, які, на перший погляд, неможливо пояснити ніякими закономірностями.

2. Розгляд проблемних ситуацій

Розглянемо ситуацію:

У 4 класі 24 учні. З них декілька хлопчиків і дівчаток дуже швидко і безпомилково розв’язують задачі. Гордістю вчительки був Михайлик – талановитий хлопчик. Йому непотрібно було навіть записувати умову задачі: прослухавши, він швидко її розв’язував, усно виконуючи всі розрахунки. Безумовно, Михайлик отримував тільки відмінні оцінки. Похвалу, захоплення товаришів і вчительки за блискуче розв’язання задачі – все це він отримував як щось обов’язкове.

Був у класі інший хлопчик – Миколка. Він добре розв’язував задачі, але працював повільно. Іноді отримував « 4», але в більшості випадків « 3» - дуже повільно він працював.

Але одного разу трапилось несподіване. Вчителька продиктувала умову складної задачі. До дошки викликали Миколку. Хлопчик, не поспішаючи, з глибоким розумінням пояснив умову задачі, і виконав всі розрахунки усно. Клас слухав, затамувавши подих. Вперше за чотири роки навчання вчителька поставила Миколці « 5».

Раптом у класі почувся плач. Учні були дуже здивовані: схилившись на парту, плакав Михайлик.

Вчителька зрозуміла, що коїлось у серці хлопчика: його розривала, мучила заздрість. Хлопчик не міг змиритися з тим, що тепер не тільки він відмінник із математики.

3. Обговорення ситуації.

Питання для обговорення:

1. Як ви вважаєте, звідки «заповзло» це страшне зло в дитяче серце?

2. Де ж ховається небезпека, від якої слід оберігати дитяче серце?

( думки, виступи учнів)

4. Розповідь учителя

Дійсно, якщо на плодоносній землі не культивується виноград, якщо земля не зрошена потом, то на ній виростає чортополох, хоча чортополох ніхто не сіяв. Так і з людською душею: в роки дитинства її необхідно оберігати від зла утвердженням добра.

Звідки ж потрапляє зло в душу дитини? Від чого її потрібно оберігати?

( думки, виступи учнів)

Так, душу людини потрібно берегти від душевної порожнечі, від такого стану, коли у людини немає нічого святого. Порожнеча душі – то найстрашніше зло. Людина з порожньою душею позбавлена дорогоцінного щастя – творити добро і протиставляти сили своєї душі злу.

Берегти душу – це значить піклуватися про те, щоб у душі її міцно утвердились святині, які були б для неї такі ж дорогі, як власне життя, як честь і совість, щастя і ласка сім’ї. Святинями, які потрібно утверджувати в душі людини, щоб берегти її чистоту, є :

- добро не тільки для себе особисто, а й для інших людей;

- віра у велику, чудодійну силу праці, в те, що працею людина створює власну красу;

- віра в самого себе, уміння бачити добро і розум, здатність переживати почуття гордості за самого себе;

- здатність відчувати себе не маленькою пилиною в круговороті долі, а великою творчою силою.

Запам’ятайте, щоб у людській душі не поселилось зло, людина повинна стверджувати добро – своєю поведінкою, своїми вчинками.

5. Розгляд проблемної ситуації

Розглянемо таку ситуацію.

Першокласниця Марійка прийшла зі школи додому і побачила: підлога в кімнаті чиста, аж блищить.

- Як в нашому класі після уроків, - сказала вона.

- Як це після уроків? – здивувалася мама. – А під час уроків?

- Ми прибираємо після уроків. Адже комісія приходить після занять і ставить оцінку за чистоту. Навіщо витирати підлогу під час занять?

- Мудрі у вас порядки,- сказала мама.

Але раптом хтось постукав. Мама відчинила. У дім ввійшла сусідка – баба Христина. Їй було вже 99 років. У неї 7 синів, 3 дочки, 40 внуків і 103 правнуки.

Мама низько вклонилася бабусі, взяла її під руку і повела за стіл. Злякалась Марійка: на вулиці дощ, взуття бабусі брудне. Довго сиділа за столом бабуся. Мама пригощала її чаєм. Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:

- А ми в клас у таких брудних черевиках не пустили б. Підлога ж має бути чистою…

- Підлога буде чистою, а душа …? – тихо сказала мама.   ( обговорення)

6. Слово вчителя

Слід відзначити, що душу дитини потрібно берегти також від безсердечного, бездушного ставлення до людини, від тої тупості, з якої виростає отруйний плід егоїзму: « мені все дозволено», « роблю те, що мені подобається»,

« до інших мені не має діла».

в свідомості людини повинна закріпитися думка про те, що кожна людина, і на схилі літ – мають право на щастя. Але найбільше зло, яке не повинно укріпитися у дитячій душі – це егоїзм.

Як же вберегти душу дитини від егоїзму? Основні ліки від цього захворювання – навчити дитину керувати своїми бажаннями. Це починається в сім’ї, з того часу, як тільки дитина розуміє, що вона живе серед людей і що у кожної людини є свої бажання, які вона прагне вдовольнити. Тому, ми повинні засвоїти одну істину: щоб діти поважали людей, необхідна перш за все повага до людських бажань, інтересів, прагнень.

Ось життєва ситуація. Біля школи ростуть квіти. Десятки раз кожен з дітей проходив біля цих квітів. Хочеться зірвати, щоб помилуватися ними і отримати насолоду. Але, що було б, якби кожен із вас робив так, як йому хочеться? Тільки треба запам’ятати, що бажання людини – це швидкий птах на ім’я « хочу», який, літаючи в блакитному небі, обов’язково зустрінеться з іншим : «не можна». І в більшості випадків буває так, що птах, якого людина випускає, повинен повернутися назад, у гніздо.

Орієнтуватися у цій складній системі – хочу, не можна, можна, потрібно – це вміння вимагати від себе великої сердечної чутливості до духовного світу інших людей, до гармонії узгодженого життя.

А людина повинна бути сама в певній мірі творцем цієї гармонії – ось так потрібно вводити себе у світ пізнання розумом і серцем.

У тісному зв’язку з попередженням егоїзму знаходиться охорона чистоти людської душі від зла, ім’я якому – байдужість. Це одна із граней егоїзму. Виростає паросток байдужості з того маленького зернятка, в зародку якого лежить повчання батьків і матерів: « Думай і піклуйся про себе, а до інших тобі діла немає».

Байдужість – це ягідки, які визрівають на квітах егоїзму. У байдужої людини в душі немає ніяких ідеалів.

Вона може стати зрадником, сьогодні вона буде топтати в болото те, перед чим вчора схиляла голову. Байдужість – рідна сестра безсердечності, бездушності.

7. Обговорення бувальщини

Тому слід пригадати таку бувальщину.

Вузькою стежкою йшло два подорожніх. З одної сторони стежки було синє море, а з іншої – стояли сиві гори.

Йшли вони довго, шукали красу. Один із них був людиною з Гарячим серцем, а інший – з холодним.

Людина з Гарячим серцем поглянула на море, і очі її стали лагідними. Вона сказала:

- Яке воно сильне, могутнє, вічне – море.

А людина з Холодним Серцем поглянула на море і сказала:

- Так багато води.

Підійшли подорожні до каменю. У людини з Гарячим серцем радісно стало на серці.

- Дивись, яка прекрасна квітка. Так це ж і є та краса, яку ми шукаємо!

- Де ти бачиш квітку? – здивувалась людина з Холодним Серцем. – Та це ж сірий камінь. Ось і тріщина в ньому. Ось і пилюкою вкритий він, камінь…

- Так, камінь, але там, всередині, квітка троянда, - запротестувала людина з Гарячим Серцем. - потрібно тільки добиратися і звільнити її з камінного полону.

Людина з Гарячим Серцем багато днів різала сірий камінь, а із Холодним – сиділа на березі і з сумом дивилась на море.

Нарешті з середини каменя з’явилась квітка дивовижної краси. Здавалось, цілий світ раптом притих, вдивляючись у красу, яку звільнила з кам’яного полону

ІV. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”.

– Продовжте речення, записані на дошці: „Сьогодні на занятті я зрозумів...”,

« Для мене це заняття було …», «Очікувані результати …»

Тема: "Дружний колектив: який він?"

Мета: навчити учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, налагодженню доброзичливих стосунків; виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова і вчинки.

Обладнання: ручки або олівці, чисті аркуші паперу.

                                    Хід заняття:

     Творче завдання «Школа дружби»

Поділивши учнів класу на групи, запропонувати їм уявити себе вчителями «Школи дружби». Вони мають навчити своїх учнів товаришувати одне з одним і розповісти про способи, які б допомогли їм побудувати добрі стосунки з учителями, батьками, братами і сестрами, природою, тваринами. Наприклад: щоб подружитися з братами і сестрами, вам потрібно:

• Частіше цікавитися  їхніми справами;

• Допомагати їм у домашніх справах;

• Щиросердно поділяти їхні радощі та неприємності.

    БЕСІДА

-         Що ви порадите людині, яка хоче мати друзів, але не може їх знайти?

-         Що потрібно зробити, щоб ваш друг дитинства залишався поряд із вами все життя?

-         Чи хотіли б ви, щоб у вас було сто друзів?

-         Якби ви зустріли людину, у якої сто друзів, про що б ви її запитали?

     СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:  Дружба – це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього друга вважалось великим щастям для людини. У скіфів дружба скріплювалась щирою клятвою, що вважалась святою і непорушною. Сучасні тлумачні словники визначають: «Дружба – це близькі стосунки, засновані на взаємній прив’язаності людей, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості одне в одному». Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Якщо між людьми немає щирості, не може бути і дружби. У кожного з нас є вади. Отже, той, хто хоче мати друга без вад, залишається без друзів. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуттів, вартий того, щоб його цінували й берегли. Із цього приводу доцільно звернутися до оповідання Бруно Ферреро: «Двоє друзів».

     Були собі двоє друзів – Франк і Тед. Франкові було двадцять років, а Тедові – вісімнадцять. Дружили хлопці ще з дитинства і, коли виросли, вирішили разом вступити до війська. Перед виїздом із дому вони склали присягу, що берегтимуть одне одного. Франк і Тед опинилися в одному батальйоні. А потім їх послали воювати. Це була страшна війна, що точилася посеред розпечених пісків пустелі. Якийсь час Франк і Тед перебували в облозі. Та ось одного вечора надійшов наказ здійснити рейд на ворожу територію. Батальйон під пекельним вогнем супротивника йшов уперед цілу ніч. Зранку вояки дісталися якогось села. Раптом Франк помітив, що Теда ніде немає, а потім побачив прізвище товариша у списку пропалих безвісти. Франк підійшов до командира із проханням дозволити йому рушити на пошуки. – Це надзвичайно небезпечно, – сказав командир. – Якщо ти загинеш, батальйон втратить іще одного бійця. Я не можу ризикувати солдатом. Проте Франк вирушив на пошуки Теда. Минуло кілька годин, поки він знайшов його. Тед був смертельно поранений і скоро помер. Франк обережно підняв тіло друга на плечі. Але тут зненацька пролунав постріл, і куля влучила Франкові у спину. З останніх сил Франкові таки вдалося донести друга до табору. – Чи ж варто було вмирати, аби рятувати вбитого? – запитав командир. – Так, варто, – прошепотів Франк. Запитання до учнів

-         Як ви гадаєте,чому так відповів Франк?

     СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Оскільки тема нашої розмови – дружба, то, звичайно, не можна обійти увагою таке питання, як дружба в колективі. Мабуть, вам трапляється чути: «Це – дружній клас» або «У вас такий не дружній клас, кожен сам по собі».

Запитання до учнів

-         Чим відрізняється дружній колектив від недружнього?

-         Чи важливо, що між учнями класу існували дружні стосунки?

Чому?

     СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Клас чи творчий гурток за уподобанням, спортивна команда, співробітники фірми чи установи, товариський гурток – усе це різновиди одного поняття – «колектив». Досліджуючи психологічну атмосферу і взаємовідносини людей в різних колективах, учені визначали кілька типів угрупувань: «палючий факел», «мерехтливий маяк», «м’яка глина» та «сипучий пісок». А тепер спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, й визначити, до якого із типів належить ваш клас.

ТЕСТУВАННЯ «МІЙ КЛАС: ЯКИЙ ВІН?»

    «Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто всі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер – і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере до купи. Так і люди у цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані вподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалися б решта осіб.               

    «М’яка глина». Відомо, що глина – матеріал, що легко піддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише намарно використають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважається лідером цього угрупування, такі взаємовідносини і встановляються в ньому. Стосунки в такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай він складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.  

     «Мерехтливий маяк». У штормовому морі маяк сповіщає мореплавців, щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бути уважним, не втрачати маяк із поля зору. Зазначте, маяк горить не постійним світлом, а мерехтить, наче каже: «тримайся мене, і не потрапиш у біду!». Отже, у колективі такого типу переважає бажання усе робити спільно, підтримувати одне одного. Група помітно відрізняється серед інших своєю індивідуальністю. Проте в ній недостатньо проявляється ініціатива, воля і наполегливість щодо досягнення поставленої мети. Авторитетні «наглядачі маяка», тобто ті, хто не дає заснути полум’ю солідарності, – організатори, актив. Лише завдяки їм колектив тримається разом і діє як єдине ціле.

     «Палючий смолоскип» – це живе полум’я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, чудове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчувати себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угрупування можна сказати, що воно – справжній моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншому, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо всій групі.

     БЕСІДА

-         Який опис найбільш підходить для визначення типу вашого класу?

-         Що треба робити, щоб ваш клас став дружній, щоб ви жили єдиним бажанням творчо працювати і вирішувати всі справи класу дружно?

-         Чи важливо для дружби в класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

 Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів. Чи траплялись із вами коли-небудь такі ситуації, коли ви не поводились не доброзичливо по відношення до оточуючих? Напевно, так. Це відбувається тоді, коли вас охоплює роздратування, злість, гнів. У такі миті людині так хочеться виплеснути емоції, що іноді може призвести до конфлікту або суперечки, навіть із найкращим другом. Потім, звичайно, шкодує і вибачається, що погарячкував. Проте краще не допускати виникнення таких ситуацій взагалі. Тож слід навчитися тримати себе в руках і вчасно зупинити себе. Як це зробити? Виявляється, дуже легко. Якщо вас охопив гнів і ви відчуваєте, що ви здатні на грубість, стримайтеся і подумки скажіть собі: «Стоп!». Погасивши таким чином спалах злості, ви заспокойтесь і зможете подивитися на ситуацію, яка викликала у вас роздратування, більш помірковано. Пам’ятайте: негативні емоції – погані порадники, будь-яку проблему чи конфлікт слід вирішувати спокійно і тактовно.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «Я ПОЗИЧАЮ ІДЕЮ»

     Учням пропонуються життєві ситуації. Учні мають обміркувати їх і визначити шляхи розумного вирішення запропонованих конфліктів. Я даю слово одному з учнів. Висловлюючи власну думку, він каже: «Я позичаю ідею у…» – і називає ім’я ,будь-кого з однокласників. Викликаний учень також висловлює свою думку і звертається до наступного однокласника. Таким чином відповідають усі учні класу.       

     СИТУАЦІЯ 1 Учні сьомого класу після уроків вирішили пограти у м’яч на шкільному майданчику, але виявилось, що його вже зайняли учні восьмого класу. Незважаючи на прохання, восьмикласники не хотіли залишати майданчик. Тоді семикласники, грубо глузуючи і жбурляючи каміння, стали їм заважати. Учні восьмого класу покинули гру і вчинили бійку із семикласниками. Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

     СИТУАЦІЯ 2 Одного разу взимку однокласники грали в сніжки біля школи. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з’ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обернувся, і суперечка перейшла в бійку. Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

    СИТУАЦІЯ 3 Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу піднімають руки, щоб відповісти. Деякі із них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на таке просте запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається, на її очах виступають сльози. Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель й однокласники.

    СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, зазвичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчують образу. Така поведінка не доцільна. Щире спілкування можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Прагнення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок на зустріч людині, не відвертайтесь від неї – таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачаєтесь, коли відчуваєте, що не праві. Варто навчитися розуміти оточуючих, інтуїтивно відчувати і вгадувати їхній настрій. Зараз ми спробуємо перевірити, наскільки розвинене це вміння.

   ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «СПІВЗВУЧНІСТЬ»

     Два учні стають спинами одне до одного. За сигналом вчителя починають розходитись. Ідучи кожний у свій бік, учні мають постаратися (без будь-якого стороннього сигналу) одночасно обернутися і посміхнутися один одному. Вони повинні самостійно визначити мить, коли слід обернутись.

  ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «МІСТОК»

     Учитель крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30см. На цей «місток» з обох боків стають два учні. Під «містком» тече «бурхлива гірська річка». Учні мають домовитись між собою, як їм перейти «місток» і не зіштовхнути одне одного в «річку». Дозволяється користуватися лише жестами і мімікою.

 Висновок: Отже, ми переконалися у тому, що досягти взаєморозуміння в стосунках можна, лише дотримуючись певних норм у спілкуванні. Про це варто пам’ятати щодня. Тому щоранку, вирушаючи в школу, не забувайте взяти із собою «валізу чемності».

Тема: «Розумне і змістовне проведення дозвілля»

Мета: розповісти учням про змістовне і цікаве проведення часу, спрямувати їхню діяльність на корисну і цікаву реалізацію людських захоплень.

Обладнання: анкета для учнів «Сім днів повної свободи».

Хід заняття:

Слово вчителя:

Дозвілля — це час, вільний від роботи, занять, будь-якого діла. Так пояснює це поняття «Короткий тлумачний словник української мови». Отже, роботу, заняття, справи — геть з вільного часу, з дозвілля. Чим же тоді заповнити останнє? Грою? Нічогонеробленням? Чи не занадто звужене змістом це тлумачення? Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і на городі, конструювання, рукоділля, відвідування театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів.

Дозвілля — це дійсно вільний час, змістом якого є реалізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля — не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує зняття втоми і відтворення працездатності організму. Яка мета дозвілля? До найпростішої можна віднести відпочинок. Він буває активним і пасивним. Пасивний

передбачає такі форми занять, ігор, діяльності, при яких відтворюється здатність людини до праці без перевершення її попереднього рівня. Прогулянки, пасивні ігри за столом, легке читання, в’язання, вишивання — усе це мало що додає до розвитку її продуктивних сил. Останні лише поновлюються. Воно мало сприяє також і формуванню нових фізичних та психічних якостей особи. Тому пасивний відпочинок може сприйматися як перерва у роботі, спад напруги, розслаблення м’язів та психіки. Він є відпочинком від чогось. Правильно використаний, тобто у поєднанні з активною формою, він приносить людині фізичне і моральне задоволення.

Активний відпочинок відтворює сили людини в новій якості, з перевершенням їх попереднього рівня, бо приводить у дію фізичні та психічні резерви. Свідомо вибираючи заняття, ігри, тренування людина добивається прискореного розвитку умінь і здібностей, зміцнює здоров’я, збагачується духовно. До активного відпочинку відносяться усі фізично і духовно активні види занять: фізкультура, спортивний туризм, у тому числі і такі ігри, як шахи, шашки, відвідування кіно, театрів, музеїв тощо. Активний відпочинок інтенсифікує проведення вільного часу, вимагаючи від людини значних витрат енергії, що посилює її трудову діяльність, а тим самим і її вплив на соціальні процеси.

До розваг відносимо усе те, що здатне захопити чим-не-будь, відвернути від чогось обтяжливого, а то і гнітючого, дати можливість забутись, розвеселитись. Ігри, атракціони, естрадні шоу, видовища, танці — це ті форми, у яких дана функція найбільш виражена.

Духовне спілкування — це особливий вид взаємодії людей. Чим воно характеризується? Невимушеністю, розважністю і прямою залежністю від схильностей та настрою діючих осіб. На дозвіллі функціонально-рольові «відстані» між людьми зникають, вони набувають симпатії, спільності

захоплень, інтересів, комунікабельності. А тепер давайте на основі почутого спробуємо визначитись, чи зрозуміли ви, що таке дозвілля, різницю між активним і пасивним відпочинком, і чи зміните ви свої види і форми відпочинку, проведення дозвілля після сьогоднішньої нашої з вами розмови.

Бесіда:

(бесіда проводиться у формі вправи «Мікрофон»)

Запитання для бесіди:

1) Чим ви любите займатись у вільний час?

2) Як проводить дозвілля ваша сім’я?

3) Якому виду відпочинку ви віддаєте перевагу?

4) До якого часу Вам дозволяють рідні гуляти у вечірній час?

Заключне слово вчителя:

А на завершення сьогоднішньої години спілкування я прошу кожного з вас дати відповіді на запитання анкети «Сім днів повної свободи». Уявіть собі, що цілий тиждень ти, і тільки ти, будеш вирішувати, що тобі робити, коли лягати спати, як одягатись, де проводити дозвілля... Що тобі раніше було заборонено, тепер усе дозволено. Все обов’язкове вчора, сьогодні, завтра стало необов’язковим. Словом, живи в своє задоволення. Причому тобі заздалегідь обіцяно, що як би ти себе не вів, що б не робив у ці дні, ніхто тебе не осудить, не покарає і не пригадає пізніше. Отже, почали жити в семи днях повної свободи.

*************** Анкета ***************

«Сім днів повної свободи»

1) Про що ти просив би в ці дні у своїх батьків, братів, сестер?

_________________________________________________

_________________________________________________

2) Яке місце в твоєму житті у ці сім днів займуть школа, дім, вулиця?

__________________________________________________________________________________________________

3) Чим ти, одержавши свободу, займешся в першу чергу? (назвати свою улюблену справу, захоплення)

__________________________________________________________________________________________________

4) Кого з цікавих тобі людей ти взяв би до себе в товариство на ці сім днів?

__________________________________________________________________________________________________

5) Де в ці дні ти будеш проводити вільний час?

__________________________________________________________________________________________________

6) Напевне, у тебе є якась мрія. Якщо можна, поділися нею. І що ти зробиш у ці сім днів, щоб вона здійснилася?

__________________________________________________________________________________________________

7) Наступив сьомий день «тижня свободи». І раптом тобі оголошують, що його продовжили аж на цілий місяць.

І ти…(вислови що ти відчув і що зробиш у першу хвилину)

_______________________________________________________________________________________________